1. |
||||
я не хотів би скаржитись,
кидати
пусті слова, як вам здається
спектаклями,
що розіграні на цій сцені
вже сотню разів
і це зовсім не варто уваги,
бо строк розрахунку сплив ще півроку тому,
блукати в цих хащах злякався б
навіть сам чорт
відтепер розумію, що лишився на одинці
в цій бездонній пітьмі
не знайти
мені той скарб,
осяяний в дитячій сліпій мрії
заради якої я йшов
навпомацки в суцільній чорній дірі..
а тепер все що я скажу
варто уваги,
але тільки не співчуття
ми блукаючі душі, якім не знайти покою
думи, що допомагають прокинутися зранку
ніколи не стануть реальллю
швидко плине щастя,
приходить лиш за скляною пляшкою
черговій отруті у вені
або останньої ночі в середині
гнилої дірки
в якій довелося збрехати
що вмію кохати
я хочу пробудження
я хочу позбутися
тих в'їдливих спогадів, що турбують мій сон
тих дурних сподівань, що розгорнуть все назад
я мрію вернутись
щоб задихнутись
В тих безтурботних часах коли нічого не знав
У той світ, що мене поглинав
хочу щоб хвилини пішли у зворотньому напрямі
з кожним днем я буду більш радісним
стану малим, безтурботним дитям
та захлинусь в утробі матері
|
||||
2. |
stars and scars
05:15
|
|||
Recall the glitch
From deepmind niche
Find cogent clues
Of nature truce
Our crooked way
Leads only straight
With no control
The fate will fall
We run
Every time
They catch our sight
We've made
Them insane
That`s not our pain
They run
For our time
Must be very fun
They`ve made
Us insane
Might be just too late
I will have to ask for strength
To stand this mental pressure
One more battle to survive
One more chance to take next fight
The spirit made left dragged
On the glass over the ground
Through prism of bloody kaleidoscopes
Watch the eyes empty reflection
Злоба упасть не давала
Во мрак я кричать не устану
Звезды меня обжигают
Звезды за мной наблюдают
Звезды меня проклинают
На теле оставляя
Лишь рубцы и раны
Лишь ожоги и шрамы
Лишь рубцы и раны
Лишь ожоги и шрамы..
|
||||
3. |
||||
Утром проснулся от тошноты.
Вчера потерял я надежды, мечты.
Которые реальность просто разбила.
Сколько сомнений и страхов я одолел,
но горький мир стёр все что имел!
И все силы, все планы, коим были верны
Уложены в ящик и сожжены.
Костер с ними слишком ярко горел...
Переулками скитаясь в ночи,
Волоча ожидания свои
За спиной неподъемным балластом.
Хотел, чтоб это стерло мне память о том,
Как с тобою был я знаком,
Вообще обо всем..
И вот я заплакал, слеза покатилась, оставив ожог.
В душе только боль и крик: "Я не смог!"
Все не так, как должно было быть..
Видимо, это все лучше забыть,
Раствориться на дне своих сладких иллюзий!
Все что резало тело
Хотелось
Чтоб оно научило жить,
И когда в глазах темнело -
Я не верю, что смогу себя изменить...
Устремив свой взор на горизонт
Вся злость мира скрылась за ним
Но беспощадно им заворожен
И так утомлен..
Счастливая жизнь отражалась в глазах,
А уста говорили лишь прикосновением,
Набережные укрывались в волнах,
В зараженных невежеством уголках
Сознания, сломившемся под грузом
Минутной утехи, бездонной тоски..
Где в темноте моей души
Я согласился на эти морозы,
Этой теплой, зеленой весной
Я так боялся, что она никогда не наступит.
Содрогаясь с вакуумом и пустотой
Черно-белая картинка станет цветной
А я так и останусь один!
Так и останусь один
На глубинах вершин
На вершинах глубин
Как в крови никотин..
|
||||
4. |
umiraj-ne-umiraj
02:27
|
|||
Кто бы мог подумать: умерли на свете люди навсегда..
Умер cuckoo's nest навсегда - не возродится никогда..
Умирай-не-умирай, cuckoo's nest, давай!
Конец..
|
||||
5. |
||||
Не доверяя лживым богам,
Наши падшие души - в сумрачной бездне.
Отчаянной болью, в мучительных снах
Вызов бросаю, вскрывая вены.
Немеет душа под лезвием льда,
Горячая кровь никогда не растает,
Равнодушного неба горящая звезда -
Никто не увидит, никто не узнает.
В памяти стертая кровь,
Призраки прошлого душат вновь,
Не в силах никто помочь,
Лишь ветра стон и порваны крылья,
Холодная пропасть вместо могилы,
В глазах бессилие и ярость тьмы,
Свергнутый, побежденный,отвергнутый, изможденный,
Убит, растоптан, забыт и проклят,
Тысячи звезд встречаю кровью,
Кровью для тебя!
|
||||
6. |
le mal du pays
09:30
|
|||
I am opening my eyes
There is a whole world
It is wonderful and painful.
Harmony of feelings
Running into my mind
Through electric signals
And hit the hearth.
Walking through the sky
Searching for one smile
There is no even rude, all of them hide!
Stoned faces everywhere
Doesn't make it fun
I have to poke someone
To feel alive
My suggestion is what if I'm the only one? I mean the only one who is for real alive. 'Cause they are going for one cycle: every answer, every rude and smile, I know when they gonna happen - rarely and expected, can't me surprize. It is really hard to find a person who can break this rule and my destiny think they have to stay for not long time. Is it a curse? Am I egoist? For fuck sake, throw me a smile!
Why should I live in this would? Why?
How can I make a better one by myself?
There is easy way
to realize my plans.
Close your eyes,
turn off sound
And destroy this world!
Город... (poem by Lana Grimm)
Город, я когда-то в тебя была влюблена.
Незаметными были заводы-призраки.
Незаметными были люди-узники,
И не виделось мне, что таит глубина.
Город, я скажу тебе "до свидания"..
Я старею здесь. Хотя мне лишь немного за двадцать,
Я устала в тебя безответно влюбляться.
Я уеду. Только может слегка с опозданием...
Как же люблю твои здания!
В то же время, я так ненавижу высотки.
Я теряюсь в кварталах твоих, идиотка...
Извини за презренье в моём признании.
|
||||
7. |
||||
Блуждая меж ножками стульев
Я прячусь от ветра, что ищет меня
Что шепчет, свистит мне, и стонет..
Когтями под кожу в конце января!
Меня вечно преследует чувство
Омерзительной жадности к власти,
Что кружит мне голову - рухнет
С высоты задраного носа
И с пары секунд ото сна
Молюсь, чтоб нащупать тебя рядом со мной.
И ни раз не сбылась эта мечта,
Но я не смирюсь больше с этой судьбой..
Раком заболевшие будни,
Проказой прожженные те вечера..
Все так изменилось, для сошедших с пути.
Так хотел, но не смог вернуть все назад.
Бесконечно с тоскою пытаясь справляться
Убивая всю трезвость прошедших мгновений
И все также сражаться…
И так умирать.
Настоящее подло стает миражем
Фальшивка является ясной химерой
Убить попытаемся - снова промажем
Разрушу мираж с надеждой и верой..
Я забыл про радость простоты
В забвеньи про чувство свободы
От знаний, страданий и духоты
От взявших за горло проклятий невзгоды
|
||||
8. |
||||
Instrumental
|
||||
9. |
||||
Instrumental
|
Cuckoo's Nest Николаев, Ukraine
"Cuckoo's Nest" project formed in 2011 in Mykolaiv, south of Ukraine. First album was released in September 2012 and called "Dark shades of lunacy". Second, "Everything is not as it was yesterday" was released in November 2014 by Pest Prod. (China). In December 9, 2017 split with Crescent Days "Traces of burnt feelings". 1st November 2018 - "Tales of human being" released. ... more
Streaming and Download help
If you like tales of human being, you may also like:
Bandcamp Daily your guide to the world of Bandcamp